Робота з виховання підростаючого покоління вимагає не лише високої кваліфікації та працездатності, а й бездоганного морального вигляду самих вихователів, їх високого моральної поведінки в колективі і в побуті.

Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником. 

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб'єктів господарювання.

У КЗпП України встановлено коло осіб, які підлягають звільненню у цій підставі. Перелік суб'єктів, з якими можна розірвати договір у цій підставі, наведено в Законі України «Про освіту». Приблизний перелік таких осіб також дано в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів». Це вихователі, вчителі, викладачі, практикуючі психологи, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання.

Визначення аморального проступку у законі не дається і відноситься до категорії оціночних понять. У широкому сенсі аморальний проступок - це діяння, що порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві. Аморальний проступок - це дія або бездіяльність, що порушує основні моральні норми суспільства і суперечить змісту трудової функції і тим самим дискредитуюче службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:

1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;

2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Верховний Суд України висловив відповідну правову позицію у справі за № 6-3135цс16 щодо підстав звільнення працівника, який виконує виховні функції, за вчинення аморального проступку.

Верховний Суд, зокрема, зробив висновок про те, що працівники, які виконують виховну функцію, – вчитель, педагог, вихователь – зобов’язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки.

Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді.

Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом, тільки з одночасним наведенням відповідних мотивів.