Верховна рада ухвалила законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

У пояснювальній записці до законопроекту законотворці з посиланням на опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) вказали, що із булінгом в Україні стикалися близько 67% дітей. Окрім цього, за даними опитувань, 25% українських школярів вважають себе жертвами булінгу. 40% школярів, що зіткнулися зі знущаннями в колах однолітків, не розповідають про випадки цькування батькам, а 44% ніяк не протидіють булінгу через острах теж стати жертвою знущань.

Просимо усіх керівників закладів освіти, класних керівників, вчителів ознайомитись зі статтями Закону та неухильно дотримуватись його положень. 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ) 

Це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій. Мобільних телефонів, наприклад.

Це насильство вчиняють над малолітнім або неповнолітнім, або малолітніми чи неповнолітніми щодо інших учасників освітнього процесу. Через нього могло постраждати психічне або фізичне здоров'я людини.

Тобто цькувати можуть діти і дорослі. Це можуть бути навіть коментарі в Instagram чи образливі чати у Viber.

Наприклад, коли знущаються і ображають маму чи тата, які відмовляються здавати гроші вчительці на подарунок чи на нові штори.

Чи коли з дитини знущаються через стареньку курточку чи немодний телефон.

АЛГОРИТМИ ДІЙ У ВИПАДКУ ЦЬКУВАНЬ

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші заінтересовані особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

ПОКАРАННЯ ЗА ЦЬКУВАННЯ

Рада змінила Кодекс про адмінправопорушення.

У статтю 172 (дрібне хуліганство) додали штрафи за цькування.

Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькували вперше.

І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб.

Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх замінюють.

Мова йде про 50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на від 20 до 40 годин.

Якщо керівник освітнього закладу не повідомить про цькування уповноваженим підрозділам органів Нацполіції – його оштрафують на 50-100 неоподатковуваних мінімумів або відправлять на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Тепер до прав учнів додається захист від булінгу і отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг, якщо їх цькували, вони цькували, або за цим спостерігали.

Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж мають:

забезпечити профілактику та запобігання цькуванню;

надавати консультативну допомогу батькам;

давати психологічний супровід учням чи студентам, які стали жертвами булінгу, були його свідками чи агресорами.

Соціально-педагогічний патронаж здійснюють соціальні педагоги.

ШКОЛИ, САДКИ І ВИШІ МАЮТЬ ДОДАТИ НА СВОЇ САЙТИ:

Заклади освіти, що мають ліцензію на освітню діяльність, мусять на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників давати відкритий доступ до:

правил поведінки здобувача освіти;

плану заходів щодо запобіганню та протидію цькуванню;

порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки цькування;

порядку реагування на доведені випадки цькування та відповідальності причетних до булінгу.